Sisterwrite стала першою феміністичною книгарнею у Великій Британії. Створена активістками, вона швидко перетворилася на інтелектуальний центр жіночого руху. Тут народжувалися нові ідеї, формувалася солідарність і звучали голоси, які раніше залишалися поза увагою. Далі на londonka.
Історія заснування та розвитку книгарні Sisterwrite
Одного дня Мері Когілл, Кей Стірлінг та Лінн Олдерсон об’єдналися, щоб відкрити незалежну книгарню, де жіночий досвід нарешті здобув би гідне представлення. У 1978 році пожертви ентузіасток, їхніх родичів та небайдужих надали змогу накопичити приблизно 11 тисяч фунтів стерлінгів для заснування Sisterwrite у Лондоні. Усі троє на той час жили у сквотах і залежали від соціальної допомоги. Проте саме там жінки могли вільно обговорювати політику, дискримінацію та свої прагнення, реалізувавши свої ідеї на новому місці.
Перший простір книгарні Sisterwrite з’явився на Аппер-стріт в Ізлінгтоні. Засновниці від початку вирішили, що та буде функціонувати як трудовий кооператив. Головною метою було створення не просто робочого місця, а середовища, яке поважає потреби жінки та підтримує її розвиток. Саме тому кооператив впровадив прогресивні умови праці: чотириденний робочий тиждень, шість тижнів щорічної відпустки, а також право взяти рік перерви на навчання, творчість або подорожі.
У 1979 році у книгарні Sisterwrite відкрилася кав’ярня Sisterbite на чолі з Керолайн Форбс. Вона мала стати доступним простором, де можна відпочити, поспілкуватися та відчути себе у безпеці. Пізніше до команди приєдналися Френкі Грін та Джудіт Скіннер. Меню було скромним, але популярним: знамениті підсмажені бутерброди з різноманітними начинками — від яєць до солодких намазок. Водночас Ліз Тротт перетворила маленький садок позаду кав’ярні на затишну зелену територію, яка стала улюбленим місцем для зустрічей та дискусій. Згодом концепцію подвійного простору перейняли великі мережі, але першопрохідницями залишилися саме ці жінки.
У середині 1980-х книгарня Sisterwrite пережила ще одну важливу еволюцію, яка визначила її подальший розвиток. Якщо на початку вона зосереджувалася навколо білих британок, то вже у 1985 році перетворилася на багаторасову інклюзивну групу. Нові учасниці внесли інші культурні досвіди, розширили теми обговорення та висловили погляд, що виходив далеко за межі європейського фемінізму. На полицях закладу з’явилися видання про класову нерівність, досвід жінок з інвалідністю, проблеми насильства, а також значна добірка лесбійської літератури та політичної думки.
Проте на початку 1990-х років жіночий рух у своїй масовій формі, що був фундаментом книгарні Sisterwrite, фактично розпався. Великі книжкові мережі почали активно продавати літературу, що раніше була доступна лише у спеціалізованих магазинах. Оскільки іпотеку неодноразово переоформлювали, будівля фактично перейшла у власність банку. Попри спроби вижити в умовах рецесії, зростання злочинності та проблеми з міською інфраструктурою, книгарня Sisterwrite не витримала тиску та припинила своє існування 7 серпня 1993 року.
Визнання та значення діяльності книгарні Sisterwrite
Sisterwrite увійшла в історію як перша феміністична книгарня у Великій Британії, що відкрила нову епоху у культурному та соціальному житті британських жінок. Одним з її найзначущіших внесків стало створення безпечного простору для лесбійок і квір-жінок, де вони посідали важливе, видиме та шановане місце. Спеціалізовані знання працівниць та готовність вести глибокі розмови з читачками привертали особливу увагу. За словами колективу, із середини 1980-х попит на жіночу літературу збільшився втричі. Це свідчить про те, що місія закладу була виконана успішно.
