На тлі засудження та криміналізації одностатевих стосунків у Великій Британії долучитися до боротьби за гідність та видимість вдалося Billie’s Club. Він вирізнявся серед інших клубів району своєю вишуканою та офіційною атмосферою, що контрастувала з богемним духом інших місць. Просторе приміщення з танцмайданчиком і роялем приваблювало переважно чоловічу аудиторію, яка прагнула не лише розваг, але й свободи самовираження. Далі на londonka.
Історія заснування та розвитку Billie’s Club
У жовтні 1935 року Біллі Джон заснувала Billie’s Club на Літтл-Денмарк-стріт, 6, Сохо. Новий простір швидко набув популярності серед квір-спільноти, стаючи не лише місцем відпочинку, але й осередком культурного самовираження. Відвідувачів приваблювала як атмосфера, так і виступи гуртів, серед яких були й відверто гомосексуальні виконавці.
Billie’s Club вирізнявся серед інших клубів Сохо своїм більш офіційним середовищем. Очевидці згадували, що майже всі його відвідувачі були нафарбовані чоловіки, які ініціювали щільні парні танці та зникнення у туалетах. На відміну від богемних закладів району, це просторе приміщення з танцмайданчиком і роялем пропонувало відвідувачам зовсім інший, вишуканий досвід. Такий інтер’єр сприяв створенню унікальної атмосфери, де поєднувалися естетика, свобода самовираження і соціальна відвага.
Однак такий успіх привернув і небажану увагу з боку правоохоронців. 14 листопада Billie’s Club став об’єктом поліційного рейду. Деякі видання повідомляли, що у процесі дійства кілька людей знепритомніли. Водночас засновниця клубу Біллі Джойс категорично заперечувала будь-які натяки на аморальність. «Вони не всі погані. Це моя робота — контролювати їх», — заявила вона у відповідь на ордер на арешт.
Пізніше тієї ж ночі 37 осіб з Billie’s Club були заарештовані та доставлені до поліційної дільниці на Боу-стріт. Тогочасна преса детально висвітлювала події, зазначаючи різноманітність професій серед затриманих — від музикантів до солдатів, від акторів до домашньої прислуги. Такий спектр продемонстрував, що заклад приваблював людей з різних соціальних прошарків.
12 січня 1936 року всі заарештовані з Billie’s Club постали перед Центральним кримінальним судом Лондона. Основні звинувачення стосувалися безладного утримання будинку, а також пособництва та підбурювання. Закон розглядав навіть звичайних відвідувачів клубу як співучасників правопорушення. Фактично кожен, хто прагнув бути частиною вільного квір-простору, потрапляв під осуд і криміналізацію.
Судовий процес над членами Billie’s Club тривав п’ять днів і широко висвітлювався у національній пресі. Усі обвинувачені заперечували свою провину, але 21 особу було визнано винною. Кожен отримав індивідуальне покарання залежно від ролі у справі. Крім того, засновницю клубу Біллі Джойс засудили до 12 місяців ув’язнення за утримання будинку у стані безладу.
Спадщина та значення діяльності Billie’s Club
Досягнення Billie’s Club виходять далеко за межі короткої історії його існування. У його стінах звучали пісні та твори таких митців, як Фред Барнс, Роза Лоадер та Джордж Баррі. Тут танцювали артисти, відпочивали солдати та знаходили затишок навіть прибиральники. Втім, поліційна діяльність у таких місцях часто відбувалася під прикриттям, а її суперечливість залишалася актуальною ще десятиліттями. Іронічно, але саме ці акти переслідування надали змогу задокументувати існування таких просторів. Завдяки цим поліційним звітам, газетним статтям і судовим протоколам піонерські квір-клуби і їхній внесок у боротьбу за рівність залишається видимим.
