Перша світова війна докорінно змінила життя жінок, адже вони почали отримувати професії, які раніше були призначені суто для чоловіків. Такою жінкою стала Едіт Сміт, яку привели до присяги констебля поліції з офіційними повноваженнями на арешт у Грантемі. Потім різна діяльність у Лондоні стала проривом у боротьбі за гендерну рівність у правоохоронних органах.
Саме Едіт Сміт прокладала шлях для наступних поколінь жінок-поліцейських. Її робота увійшла в історію й започаткувала нову еру для британських жінок. Далі на londonka.
Ранні роки й початок роботи
Народилася Едіт Сміт 21 листопада 1876 року в Окстоні Біркенгед. Вона була однією з шести дітей Джеймса Сміта і його дружини Гарієт. На той час вона змогла здобути освіту, а це було рідкістю. Жінка спершу працювала медсестрою та акушеркою й саме ця робота навчила її працювати в стресових умовах. Початок XX століття у Великій Британії був сповнений багатьма соціальними реформами. Жінки боролися за право освіти, праці, право голосу. У той час через Першу світову війну жінки почали замінювати чоловічі професії, бо була критична нестача робочої сили.
У 1914 році заснували у Британії Жіночу поліційну службу (Women’s Police Volunteers — WPV), яку укомплектували такими волонтерками як Едіт Сміт. Це була допоміжна організація, яка займалася соціальними питаннями та патрулюванням. Едіт швидко розуміла, що ця робота дасть їй шанс реалізувати себе і доєдналася до організації.
Призначення і служба
У серпні 1915 року Едіт Сміт призначили працювати в поліції округу Грантем і вона стала першою жінкою-констеблем поліції в Англії. Це було новаторським кроком, бо раніше жінки у поліції виконували допоміжні функції, наприклад, наглядали за затриманими чи зоною проституції. Її обов’язками було розглядати справи, в яких були залучені жінки. Вона планувала скоротити кількість повій, яких Грантем приваблював своєю військовою базою. Едіт Сміт подорожувала Британією й виступала з доповідями про діяльність жінок-поліцейських, писала брошури, проводила конференції. Варто зазначити, що легітимність жінок-поліцейських часто піддавали сумніву через їхнє обмеження повноважень.
Хоч офіційно жінка працювала в Лінкольнширі, але її вплив швидко поширився на політичні та адміністративні кола Лондона. Багато джерел визнають її першою жінкою, яка виконувала повноваження поліціянтки в межах Британії. Завдяки її роботі, як-от, боротьба з проституцією, зменшила злочинність у місті. Вона дуже допомагала жінкам у кризових ситуаціях і це було головним напрямом служби жінок у перші роки.
Едіт Сміт не боялася підходити до людей, які просто лежали у парках на траві, звертаючись до них з материнською відвертістю, вказуючи на небезпечну ситуацію і просила їх захищати дівчаток та жінок. Існували реальні побоювання стосовно венеричних захворювань, враховуючи, що дієві методи лікування тільки почали з’являтися під час Першої світової війни. Стигматизація також була пов’язана з позашлюбними пологами, що ставило матерів-одиначок у вразливе становище. Едіт Сміт про це знала й працювала з персоналом гуртожитків, відвідувачами медичних установ, щоб забезпечувалась краща підтримка жінкам. Напрямок її роботи відповідав умовам часу у контексті Першої світової війни.
Виклики та спадщина
Робота жінки-поліціянтки була нелегкою. Едіт Сміт та її колеги отримували меншу зарплатню, ніж чоловіки, і не мали кар’єрних перспектив. Люди часто ставилися до них скептично і більшість вважали, що робота у поліції не є жіночою справою. Повноваження Едіт оскаржували, а її внески применшувалися, але вона не зважала й доводила свою компетентність. Після закінчення Першої світової війни багато жінок-поліцейських втратили роботу, бо чоловіки повернулися з фронту. У 1918 році Едіт Сміт звільнилася зі служби, адже захворіла й мала хворобу грудей. До 1919 року вона ще працювала старшою медсестрою у будинку пристарілих.
Едіт Сміт померла 26 червня 1923 року після того, як прийняла велику дозу морфіну. Коронер виніс вердикт про те, що вона завдала собі шкоди, бувши тимчасово неосудною. І хоч її життя закінчилося досить трагічно та внесок жінки у британське суспільство важко переоцінити, адже вона стала натхненням для тисяч жінок, які наступні роки приєднувалися до поліції.
Пам’ять про неї увічнили в Грантемському музеї, а також на стінах оригінальних поліційних камер між Гілдголлом і Грентемським музеєм відкрили меморіальну дошку “blue plaque”. Та її могилу так і не відзначили, доки дві жінки-поліціянтки не почали захід щодо збору коштів на купівлю надгробка у 2018 році. У 2021 році у Греймсбі встановили меморіальну дошку на її честь, а у Лондоні її ім’я згадують у документах про історію поліції. Також її внесок визнають і в Музеї жінок Лондона, де окрему експозицію присвятили жінкам, які першими розпочали службу в поліції.
Отже, Едіт Сміт не просто виконувала робочі обов’язки, а стала першою жінкою, яка дійсно продемонструвала, що професія поліціянта належить не лише чоловікам. Вона була рішучою, емпатичною та вірила у власні сили. Її діяльність у Лондоні та інших містах залишила слід в історії міста та поліції.