Наприкінці 19 століття жінки дедалі активніше долучалися до протистояння соціальній нерівності у Великій Британії. Незабаром насильницькі напади та голодування стали вимушеною частиною боротьби суфражисток за участь у виборах. Важливою ланкою у досягненні права голосу для жінок у Сполученому Королівстві вважається діяльність Гертруди Анселл — активістки та підприємиці. Хоча її фізична сила неодноразово страждала, дух залишався непохитним до кінця вимушеного мовчання її сестер. Далі на londonka.
Ранні роки та активістський шлях Гертруди Анселл
Гертруда Анселл народилася 2 червня 1861 року у Лондоні. Вона була третьою дитиною та єдиною донькою хіміка та винахідника Джорджа-Фредеріка Анселла. У 1856 році він обійняв посаду клерка у Королівському монетному дворі. Вимушено залишивши професійну діяльність, чоловік помер 21 грудня 1880 року.
Після смерті голови сім’ї Гертруда Анселл заснувала успішне друкарське бюро. Під час розвитку свого бізнесу вона усвідомила, що рівні права у політиці є обов’язковою умовою для поліпшення економічного становища жінок. Так, активістка стала частиною Жіночого суспільно-політичного союзу у 1906 році. Наступного року вона взяла участь у Марші бруду, мирній демонстрації на підтримку виборчого права жінок. Долучившись до рейду на Палату громад у 1908 році, жінка опинилася у в’язниці Голловей на місяць.
Занепокоєна добробутом друзів наших менших, Гертруда Анселл посіла місце у Товаристві захисту тварин та боротьби з вівісекцією у 1909 році. Після цього вона стала однією з організаторок Міжнародного конгресу з питань антивівісекції та захисту тварин. Продовжуючи діяльність у Жіночому суспільно-політичному союзі, жінка присягнулася новим організаціям утримуватися від участі у войовничих акціях.
Однак влітку 1913 року Гертруда Анселл вдруге опинилася у в’язниці на місяць за розбите вікно у міністерстві внутрішніх справ. Восени її вчергове заарештували під час продажу газети «Суфражистка» на станції метро Голборн. Прагнучи уникнути перебування за ґратами, активістка знову оголосила голодування та домоглася звільнення. 12 травня 1914 року вона відвідала Королівську академію мистецтв, де розбила сокирою портрет герцога Веллінгтона Губерта фон Геркомера. Голодування на знак протесту проти ув’язнення на 6 місяців не змусило себе чекати. Жінку примусово годували 236 разів, поки не звільнили згідно з амністією для суфражисток на початку Першої світової війни.
Під час глобального збройного конфлікту не було організовано жодних войовничих акцій. У мирний період лише частина жінок здобула право голосу, серед яких була й Гертруда Анселл. Минуло ще десять років, перш ніж усі жінки змогли брати участь у виборах. Життя активістки обірвалося у лікарні Саффрон Волден 7 березня 1932 року через ускладнення після операції на жовчному міхурі. Вона залишила маєток у спадок дітям свого брата, адвоката Джея Анселла.
National Portarit Gallery
Визнання та значення діяльності Гертруди Анселл
Гертруда Анселл зробила важливий внесок у боротьбу за права жінок та тварин у Великій Британії. Через малоефективність мирних демонстрацій, мітингів та публічних заходів вона неодноразово вдавалася до голодних страйків, актів протесту та вандалізму. У результаті активістка була змушена жертвувати свободою та здоров’ям внаслідок придушення суфражистських акцій. Однак об’єднання зусиль жінок поставило крапку на багатовіковій громадській та політичній нерівності. За свою відважність Гертруда Анселл була нагороджена медаллю Hunger Strike від Жіночого суспільно-політичного союзу.
Essex Record Office Blog