Однією з найбільш цікавих сторінок історії Великої Британії та зокрема Лондона постають таємниці, що стосуються відьом. Це досить унікальна та загадкова тема, яка у різні часи була предметом наукових та аматорських досліджень. Не варто заперечувати й той факт, що кожна людина хоча б раз у житті стикалася із своєрідним чаклунством. Деякі повністю заперечують існування подібних містичних явищ, а інші навпаки серйозно відносяться до різноманітних ритуалів, вірувань та магії. В будь-якому разі збереглися книги, пергаменти, гравюри та інші унікальні рукописи, де можна відшукати безліч згадок про цих відомих жінок Лондона. Далі на londonka.
Історія походження відьми
Насправді історія представниць чаклунства досить заплутана. Перш за все тому, що у різних джерелах можна зустріти не схожі один на одного образи. Деякі змальовували таких жінок як дуже вродливих молодиць, після зустрічі з якими паморочилась голова і заплутувались думки. З іншого боку у людей вже давно сформувався образ старої, зморщеної та потворної жінки, у хаті якої обов’язково повинен бути казан для готування зілля і мітла. Але обидва варіанти мають право на життя. Це доводить проведена у 2015 році Британським музеєм виставка. Вона була присвячена чаклунству та зокрема відьмам. Окремі експонати засвідчили той факт, що перші згадки про відьом існували ще в Біблії. Наприклад, деякі царі зверталися по допомогу у вирішенні різноманітних питань до своєрідних чарівниць. Античні праці, що були представлені на виставці, також містили цікаву інформацію про таких особистостей. Але тут відьми більш схожі на міфічних летючих істот, що їдять маленьких дітей. Хто зна, мабуть, звідси і пішли усі ті страхітливі історії про бабайок, якими нас часто лякали у дитинстві батьки.
Фото: Британський музей
Більш популярний образ відьми сформувався у людей в епоху Відродження. Саме у цей період відомий художник та теоретик мистецтва Альбрехт Дюрер виокремив у своїх творах відповідні стереотипні риси. Відтоді у багатьох працях зазвичай стали відображати або молодих дівчат з пишними формами або ж горбатих старих жінок. Такі гравюри можна побачити у Британському музеї. З того часу відьми з’являлися на сторінках багатьох книг, а такі історії і досить залишаються таємницями. Адже дуже часто митці просто прагнуть відтворити свої власні фантазії. Подібні твори приваблюють своїм сюжетом, викликають в читача нові емоції та надають змогу поринути в зовсім інший світ. А отже іноді дуже важко віднайти достеменні докази, які б підтвердили існування відьом.
Переслідування «особливих» жінок Лондона
На жаль, в історії Лондона міститься безліч випадків переслідування владою жінок, що викликали підозру. Інколи вони взагалі були безпідставні, а сучасний читач навряд чи зрозуміє сенс подібних дій. Історія міста приховує багато жахливих ситуацій, що відбувалися починаючи з 10 століття. Тоді у найвідомішій річці Лондона втопили жінку, у якої знайшли декілька магічних (за версією представників влади) зображень. Більш того засудили і її сина, але йому вдалося втекти і з того часу він став вигнанцем. Пізніше у 1441 році було заарештовано Марджері Журден. Її звинувачували у чаклунстві, а також у намірах вбити короля Генріха. Вирок був досить жорстоким – жінку спалили на вогнищі. Приблизно у цей період популярними залишалися утоплення. Так званих відьом зв’язували і кидали в річку. Цікавий також той факт, що більш жорстокими були покарання саме для жінок. Чоловіки зазвичай отримували не такі серйозні вироки навіть якщо були суттєві докази. Усі ці події відбувалися ще до офіційного прийняття закону про чаклунство королем Генріхом VIII. А після його затвердження у 1541 році страти стали звичайним явищем. Хоча судовий процес набув більшої офіційності та вимагав доказів. Перший судовий процес в Лондоні відбувся у 1599 році. Тоді відьмою визнали Анну Карке. А з приходом до влади Якова І переслідування продовжились.
Місце смерті в Лондоні
Досить відомим місцем Лондона постає колишнє село Тайберн. Тут більше 600 років страчували різних злодіїв, розбійників та зокрема чаклунів. У ті часи воно відрізнялося найбільш жахливою атмосферою. На відміну від інших подібних місць на території села розташовувалась тристороння шибениця та ще інші моторошні предмети. Прогулюючись цією частиною Лондона у наш час важко й уявити подібні речі, але дана локація пов’язана з ще однією до смерті цікавою історією про відьму. У 1621 році в усіх книжкових кіосках міста можна було побачити нову інформацію про жінку на ім’я Елізабет Сойєр. Її визнали відьмою, адже вважали, що пес Том заманив її служити сатані. Після цього Елізабет стратили в Тайберн.
Спілкування з білками і не тільки
Якщо говорити про чаклунство в Лондоні, то можна відшукати і більш цікаві та оригінальні історії, але з таким же сумним кінцем. Наприклад, у 1652 році по Лондону розповсюджувалися чутки про відьму, яка володіє специфічними здібностями. Джоан Петерсон звинувачували в отруєннях людей. Але також можна було почути, що вона спілкується з білками, перетворюється на кішку та лякає місцевого пекаря. За рішенням суду обвинувачень було достатньо, щоб засудити жінку до повішення.
Відьми 20 століття
Виявляється чаклуни існували в Лондоні і у більш сучасний період. Однією з таких є історія відомого англійського письменника і археолога Джеральда Ґарднера. Він постає засновником традиції Ґарднеріанської Вікки. Це своєрідний духовний напрямок, в основу якого покладено вшанування природи. Але найбільш відомим Джеральд став, коли заявив, що під час Другої світової війни намагався завадити наступу нацистів. Він стверджував, що використовував магічну силу на свідомість Адольфа Гітлера. Ніхто не може впевнено сказати чи подіяли такі дії, але принаймні ця чаклунська історія не завершилася стратою.
У 1944 році в Лондоні за законом про чаклунство судили Джейн Ребекку Йорк. Жінка декілька років поспіль займалася шахрайством, проводячи підроблені сеанси. Але все-таки більш за все цікавий той факт, що закон затверджений у 1735 році було скасовано тільки в 1951 році. В Лондоні досі розповсюджуються легенди про неординарного англійського окультиста Алекса Сандерса. Він прославився у 1960-их роках завдяки своїй чаклунській діяльності. Він полюбляв розповідати досить оригінальні історії представникам місцевих засобів масової інформації. Разом з Максін Сандерс вони цікавилися релігією Вікка. Загалом чаклуни закарбувалися у пам’яті багатьох як хіпі, що виконують свої містичні ритуали. Але чи вірити у їх чаклунські можливості та взагалі сприймати їх адекватно вирішувати тільки вам.
Відьми і сучасний світ
У наш час існує дуже багато захоплень, пов’язаних з різноманітними релігіями, ритуалами, амулетами та подібними речами. З цієї причини дещо змінилися стандарти щодо того, кого можна називати чаклуном. У сучасному світі такі явища залежать більш від ставлення до них самої людини. Адже одні приходять до своєрідних віщунів, пророків та спеціалістів з езотерики, а інші навпаки вважають це психічним порушенням. Єдине, що ми точно повинні зробити – порадіти з того приводу, що сучасні люди не спалюють «особливих» жінок на вогнищах та не кидають їх у річку.