Якщо прогорнути історію Лондона неначе книжку, то можна відшукати велику кількість видатних особистостей. Саме вони і створюють цю історію. Це відомі науковці, лікарі, винахідники, актори, спортсмени та звичайні мешканці міста, що відіграли величезну роль у його розвитку. До їх числа входить і Елізабет Гаретт Андерсон. Жінка не тільки була видатною лікаркою, яка зробила вагомий внесок у розвиток медицини, але й відрізнялася своїми намірами отримати посаду мера, що вважалося досить дивним на той час. Вона мала сильний характер і завжди відстоювала права жінок у суспільстві. Тож як їй вдалося досягти кар’єрного успіху і що спонукало не зупинятись та постійно рухатись вперед? Далі на londonka.
Дитинство дівчинки та походження її родини
Елізабет Гаретт народилася 9 червня 1836 року в Лондоні та була другою дитиною в сім’ї. Загалом майже всі представники роду дівчинки були металургами. Але батько Елізабет відрізнявся підприємницьким характером та у різні часи працював у досить прибуткових ломбардах. Родина була багатодітною і дівчинка мала ще десять братів і сестер. Але у їх житті було і безліч сумних моментів. Зокрема, у віці шести місяців померла третя дитина. Батьки дуже болісно пережили втрату хлопчика і на деякий час переїхали з Лондона до іншого міста. Згодом батько Елізабет відкрив власний садовий бізнес і у сім’ї народилося ще більше дітей. Для дівчини та її старшої сестри наймали гувернантку, яка їх навчала. А пізніше дівчат відправили до приватної школи. Цікаво й те, що Елізабет з дитинства цікавилася політикою. На це захоплення вплинула діяльність батька. Ніхто в родині не ставав на заваді її захоплень, а навпаки заохочували такі наміри. У школі Елізабет вивчала французьку, німецьку та італійську мови, а також англійську літературу. Тут вона захопилася читанням і проводила за книжками багато часу. Дівчина була дуже незадоволена тим, що в закладі взагалі не викладали природничі науки та математику.
Професійна діяльність та роль жінки у суспільно-політичній сфері
Після закінчення школи у 1860-их роках дівчина захопилася медичними дослідженнями. Незважаючи на відмову в навчанні у багатьох закладах освіти, Елізабет пройшла стажування в Middlesex Hospital, що розташовувалась в Лондоні. Все-таки після декількох спроб їй вдалося отримати диплом, маючи який можна було займатися медичною практикою. Вона успішно склала іспит у 1865 році і стала першою жінкою у Великій Британії, що отримала таке право. Після цієї приголомшливої події Товариство аптекарів одразу ж змінили правила, за якими решта жінок могли отримати ліцензію. Це рішення на довгий час перекрило для тогочасних жінок шлях до медицини. З 1866 року Елізабет Гаретт працювала у диспансері, де надавали допомогу бідним жінкам. А у 1870 році жінка отримала диплом Паризького медичного університету, який став одним із найбільших здобутків у її житті. За весь час своєї професійної діяльності лікарка заснувала не один медичний заклад та допомогла багатьом людям.
Окремою сторінкою життя Елізабет Гаретт постала боротьба за надання жінкам права голосу. У 1866 році вона була однією з тих, хто створив петицію з проханням надати виборче право жінкам, що були головами домогосподарств. Пізніше Елізабет приєдналася до першого британського жіночого комітету виборчого права. Вона також була першою жінкою, що стала деканом британської медичної школи, а також представницею шкільної ради і мером міста. Усі ці погляди та ідеї передалися і її дочці, яка була ще більш активною у суспільно-політичній сфері життя та навіть провела через це деякий час у в’язниці.