В історії міста Лондон є багато особистостей, які зробили свій внесок у розвиток науки. Одним з таких людей, які працювали у мегаполісі, був Рональд Девід Лейнг, відомий як R.D. Laing — впливовий та суперечливий психіатр у Великій Британії XX століття.
Учений-психіатр писав про психічні захворювання, як-от психози та шизофренія. Його ідеї антипсихіатрії викликали скандали й навіть падіння репутації. Науковець був неоднозначною і водночас впливовою фігурою в історії психіатрії. Далі на londonka.
Раннє життя та шлях до кар’єри
Рональд Девід Лейнг народився 7 жовтня 1927 року у Глазго у пресвітеріанській родині. Батьки були дуже суворими й дитинство хлопця проходило важко. Мати спалювала іграшки й вимагала максимальних досягнень, а батько й дід влаштовували те, що біограф Даніел Берстон назвав “жорстокими сценами у вітальні”. Спершу хлопець здобував освіту у державній школі сера Джона Нільсона Катбертсона, а через 4 роки перевівся до середньої школи Гатчесона. Вчителі вважали його розвиненим юнаком, який схильний до суперництва. Він полюбляв класику, зокрема філософію, читав книги Вольтера, Маркса, Ніцше і Фрейда.
Лейнг вивчав медицину в університеті Глазго, де створив “Socratic Club”, президентом якого став філософ Бертран Рассел, і здобув ступінь доктора медицини у 1951 році. Після університету служив психіатричним офіцером у Королівській армії. Пізніше переїхав до Лондона, де почав проводити дослідження у Тавістокській клініці й у Тавістокському інституті людських відносин. Він цікавився шизофренією й у 1960 році написав книгу “The Divided Self”, яка стала першою з кількох бестселерів. У книзі описували шизофренію як роздвоєння “нормального” й “онтологічно незахищеного” ядра при якій “я” розпадається на компоненти й породжує психотичні симптоми, які характерні для шизофренії. Колеги характеризували Лейнга як “консерватора” за неприйняття електросудомної терапії.
Професійна кар’єра
У 1960 році Рональд Девід Лейнг відкрив приватну практику у Лондоні на Вімпол-стріт. Через п’ять років він з групою колег створив Філадельфійську асоціацію, де займалися розумінням і полегшенням душевних страждань. Також науковець запустив проєкт психіатричної спільноти у Кінгслі-Голл — громадський центр, де лікарі й пацієнти жили разом. Там не було замків та антипсихотичних препаратів, але були сеанси психотерапії й ЛСД, що використовували у терапевтичних цілях. Комуну називали “притулком шизофреніків”, де також була медитація, рольові ігри та візити знаменитостей, наприклад, Шона Коннері. Експеримент тривав до 1970-х років, але закінчився скандалом через приймання ЛСД та смерть пацієнтів. Така “інновація” зруйнувала його репутацію.
Варто зазначити, що Лейнг став лідером антипсихіатрії, заперечував медичні моделі психічних розладів. У 1964 році разом з Аароном Естерсоном він опублікував книгу “Sanity, Madness and the Family”, де стверджував, що шизофренія з’являється через дисфункціональні сімейні динаміки, а не біологію. Він піддавав критиці психіатрію за стигму та пропонував зцілення груповою терапією.
У 1967 році Лейнг з’явився у програмі BBC “Your Witness”, а також публікував книги, статті й став відомим далеко за межами країни. Проте психіатр зловживав алкоголем і впав у депресію. У 1987 році пішов з медицини після скарг на алкогольне сп’яніння і прояви непрофесіоналізму.
Особисте життя та спадщина
Особисте життя Рональда Девіда Лейнга було складним. Він мав 10 дітей від чотирьох жінок. Чоловік страждав на алкоголізм, що підірвало авторитет у медичній спільноті, а також мав проблеми у стосунках з дітьми. Він міг зникнути на місяці, забував дні народження дітей. Психіатр помер 23 серпня 1989 року від серцевого нападу.
Лейнг залишив після себе суперечливу спадщину. З одного боку він надихав інших терапевтів, як-от у Філадельфійській асоціації, а з іншого — викликав численні дискусії, провокуючи суперечності. Ідеї науковця були філософськими й часто критикувалися за брак строгих емпіричних доказів. Деякі колеги стверджували, що його методи могли бути небезпечними, особливо коли пацієнти з тяжким психозом не отримували традиційного лікування. Проте його праці справили велике враження на інших науковців, які працювали у лейнгських традиціях. Це “Асоціація Arbours”, Нова школа психотерапії та консультування у Лондоні, симпозіум “R. D. Laing” у XXI столітті, який щороку проводять в інституті Есалена. Також Лейнг писав вірші й серед його публікацій є збірки “Knots” та “Sonnets”.
У 2017 році випустили фільм “Mad to Be Normal” за участі Девіда Теннанта, який оживив історію Лейнга. Проте син Адріан розкритикував фільм через неточності.
Отже, Рональд Девід Лейнг своєю роботою змінював психіатрію XX століття. Він ставив під сумнів стан “нормальність”, питання здоров’я та хвороби. Його робота полягає не лише в клінічних експериментах, а й у тому, що він спонукав до обговорення проблем страждань людей.
Звісно, багато його практик залишаються критичними та дискусійними, але саме вони підштовхнули спільноту гуманізувати підходи лікування людей, розширити права пацієнтів, усвідомити важливість оточення та родини.