Історія феміністки Лондона Міллісент Фосетт

У Лондоні жінки завжди виборювали право на освіту, голосування, бути повноцінними партнерками чоловіків. У мегаполісі проходили мирні кампанії й радикальні протистояння, що впливати на суспільні настрої всієї Великої Британії. Однією з ключових постатей британського фемінізму була Міллісент Фосетт, яка стала лідеркою мирного суфражистського руху.

Фосетт була президенткою “National Union of Women’s Suffrage Societies” (NUWSS) і займалася координуванням кампаній, які боролися за надання жінкам право голосу. Її публічні виступи й петиції відрізнялися від радикальних суфражисток, але були не менш ефективними. Далі на londonka.

Ранні роки

Міллісент Гаррет Фосетт народилася 11 червня 1847 року в Олдборо й була восьмою з десяти дітей у родині. Її батько Ньюсон Гаретт був лібералом, який заохочував політичні дискусії. Родина жила дружньо, мати займалася дітьми й спонукала їх любити фізичні вправи, багато читати, не боятися висловлювати власну думку і розділяти політичні інтереси свого батька. У політичну діяльність Міллісент потрапила завдяки своїм старшим сестрам Елізабет і Луїзі. Варто зазначити, що Елізабет Гаретт Андерсон була першою британкою, яка здобула кваліфікацію лікарки й однією з перших, яку обрали до шкільної ради. Сестра стала для Міллісент гарним прикладом активності жінки.

Ще у підлітковому віці Міллісент з Елізабет були відправлені на навчання до Лондона у приватну школу-інтернат у Блекгіті. Саме там почав формуватися її світогляд, прагнення і бачення майбутнього. Під час відвідування сестри у Лондоні, 18-річна дівчина прослухала Джона Стюарта Мілла, який говорив про права і рівність жінок. Ця тема захопила її, тому вона стала його послідовницею. Через рік навіть допомогла організувати збір підписів для петиції про виборче право жінок, хоч сама була ще надто молодою, щоб підписати її.

Комунікація у радикальних політичних колах Лондона привела її до знайомства з Генрі Фоссетом і попри різницю у віці й сліпоту чоловіка, Міллісент вийшла за нього заміж. Вона допомагала йому, коли він став депутатом від ліберальної партії спершу від Брайтона, а потім від Гакні у Східному Лондоні. Вони обоє полюбляли гуляти, веслувати та їздити верхи, чоловік заохочував політичні та наукові захоплення дружини.

Впевнена суфражистка

У 1875 році Міллісент Фосетт стала співзасновницею “Newnham College” у Кембриджі. Це був один з перших коледжів для жінок, адже робота велася у напрямку покращення доступу жінок до вищої освіти. Вона стала відданою активісткою, провідною фігурою суфражистського руху, коли велася боротьба за права жінок. Жінка відвідувала марші, публічно виступала, писала книги та брошури. У 1897 році її обрали президенткою NUWSS, де об’єдналися 17 груп виборчого права. Під її керуванням NUWSS стала впливовою силою у Великій Британії, хоч завжди діяли у межах законодавчих актів. Фосетт очолювала організацію до 1919 року.

У липні 1901 року під час війни у Південній Африці уряд направив Міллісент Фосетт провести розслідування британські концентраційні табори. Її звіт, на думку деяких, виправдав або навіть спростував критику адміністрації таборів. Протягом Першої світової війни вона присвятила свою організацію “підтримці життєвих сил нації”. Наприкінці війни переконала Ллойда Джорджа підтримати законопроєкт 1918 року, який дав голоси жінкам старше 30 років. Її зброєю була мирна тактика, як от публічні зустрічі, петиції, лобіювання парламенту, марші, а це відрізняло її від радикальних суфражисток Еммелін Панкгерст, які трощили вікна та влаштовували підпали. Вона хвилювалася за суфражисток, які опинялися у в’язниці, але не схвалювала їх методи боротьби, вважаючи, що закон ефективніший.

Вся діяльність Фосетт була зосереджена у Лондоні. У 1908 році вона організувала процесію на підтримку Герберта Асквіта щодо підтримки виборчого права жінок. Жінки тримали великі банери, де була зображена Жанна д’Арк, королева Вікторія та Джордж Еліот.

Спадщина та визнання

У віці 71 року Міллісент Фосетт пішла у відставку з посади президента NUWSS, але продовжила агітацію й підтримувала розвиток жіночих освітніх можливостей. Також виступала проти використання дитячої праці. Вона померла у віці 82 років після хвороби. В архівах “The Women’s Library” збережено її приватні листування, документи й виступи. Її спадщина живе у назвах будівель, бібліотек, статуй та різних громадських кампаніях.

У 1929 році було встановлено меморіал Меллісент Фосетт у вестмінстерському абатстві. Також школа Святого Фелікса, яка знаходиться поблизу місця її народження один зі своїх пансіонатів назвали на її честь. У сучасності статуя Фосетт, яку створила художниця Джилліан Вірінг стоїть на Парламентській площі Лондона. Статую розташували обличчям до парламенту із банером “Courage calls to courage everywhere”.

Отже, історія Міллісент Фосетт про наполегливу працю та зміни, які надихали покоління жінок. Її робота продемонструвала, що досягти змін можна не тільки через радикальні дії, а й через закон і право. Вона стала символом того, як одна людина може впливати на суспільство.