До середини 19 століття освіта британських дівчат здебільшого обмежувалася домашнім навчанням, а гувернантки часто не мали належної педагогічної підготовки. Після цього ситуація почала змінюватися, коли з’явилися перші спеціалізовані заклади для професійного навчання представниць середнього класу. У цей період одним з найвпливовіших серед них став Педагогічний коледж імені Марії Грей. Далі на londonka.
Історія заснування та розвитку Педагогічного коледжу імені Марії Грей
Коледж Товариства підготовки та реєстрації вчителів (Teachers’ Training & Registration Society College) розпочав свою діяльність 1 травня 1878 року у Будинку духовенства на Скіннер-стріт, Бішопсгейт. Він був ініціативою Жіночої освітньої спілки, яка прагнула забезпечити рівні можливості для жінок у галузі викладання. Важливу роль у заснуванні та розвитку навчального закладу відіграла Марія Джорджина Грей, видатна захисниця жіночої освіти та виборчих прав. Її активна діяльність посприяла його утвердженню як провідного педагогічного центру країни.
У 1885 році Коледж Товариства підготовки та реєстрації вчителів переїхав на площу Фіцрой, а вже наступного року був перейменований на Педагогічний коледж імені Марії Грей на честь своєї засновниці. Для покращення практичної підготовки студенток освітній заклад співпрацював із середніми школами Брондесбері та Кілберн. Там майбутній педагогічний склад відточував свої навички у реальних навчальних умовах.
Подальший розвиток Педагогічного коледжу імені Марії Грей відбувся у 1892 році, коли за проєктом архітектора Джеймса Осборна Сміта були зведені нові будівлі для навчального закладу та старшої школи. Його вартість сягнула 11,5 тисяч фунтів стерлінгів, що становить понад 1,5 мільйона фунтів стерлінгів станом на 2025 рік. Це стало важливою інвестицією у створення сучасної інфраструктури для підготовки кваліфікованих педагогів.
У 1892 році новою директоркою Педагогічного коледжу імені Марії Грей стала Еліс Вудс. Відомо, що вона не вирізнялася адміністративними здібностями, але зосередила увагу на підвищенні рівня навчання студенток. Окрім дошкільної освіти, викладацький колектив жінки охопив усі спеціальності. Вона також активно інтегрувала сучасні методики, зокрема підходи Марії Монтессорі та Фрідріха Фребеля. Перша передбачала надання дітям можливості самостійно керувати процесом навчання через самоспрямування та дослідження. Водночас друга сприяла цілісному розвитку та творчості, підкреслюючи важливість гри, природи та практичного досвіду.
У 1946 році Педагогічний коледж імені Марії Грей змінив своє місце розташування, переїхавши до Твікенема. Подальші структурні зміни відбулися у 1976 році, коли він об’єднався з іншими навчальними закладами, зокрема Коледжом Боро-роуд та Політехнічним інститутом Актона та Чізвіка. Це посприяло утворенню Західно-Лондонського інституту вищої освіти. Його освітній профіль поступово розширювався, охопивши програми з американістики, літератури, історії, географії, соціальної роботи, фізіотерапії та мистецтва.
Незважаючи на поступове просування, Західно-Лондонському інституту вищої освіти не вдалося уникнути злиття. У 1995 році він став частиною Університету Брунеля. У 2005 році факультет переїхав до Уксбриджа, після чого будівлю навчального закладу продали.
The Independent
Визнання та значення діяльності Педагогічного коледжу імені Марії Грей
Педагогічний коледж імені Марії Грей відіграв важливу роль у розвитку жіночої освіти у Великій Британії. До його видатних випускниць належали Мері Рассел Вокер, Мадіха Омар та Шарлотта Лорі. Разом вони довели не лише освітні досягнення закладу, але і його внесок у суспільні зміни.
Brunel University Archives & Special Collections