Студенти міста Лондон: що вдягали і як жили у XX столітті

Лондон — одне з найжвавіших міст світу, де ніколи не буває нудно. Історичні пам’ятки, неперевершені краєвиди, смачна кухня — усе це чекає на тих, хто приїде сюди. Мегаполіс може запропонувати дуже багато цікавого не тільки жителям, а й гостям міста. Особливо це стосується студентів, які обирають Лондон місцем навчання.

Цікаво зазирнути в минуле, коли студентське життя трансформувалося. У XX столітті спосіб життя студентів відображав соціальні зміни, економічне положення та модні тенденції. Зміни одягу, побуту та навчання показували трансформації епохи. Далі на londonka.

Початок XX століття

На початку XX століття студенти Лондона, особливо ті, які навчалися у досить престижних навчальних закладах, таких як “Королівський коледж” чи “Університетський коледж Лондона” (UCL), носили строгий одяг. Чоловіки обов’язково мали вдягати краватку, а в холодну пору року — твідове пальто. З кожним роком на навчанні було все більше жінок і вони вдягали спідниці до колін, блузки з високим комірцем і капелюшки.

Студенти жили дуже скромно, більшість з них були у гуртожитках або навіть доводилося орендувати кімнату в приватному будинку. Вони жили по кілька осіб, економили гроші на їжі та опаленні. У свій вільний час вони ходили до бібліотеки, дебатних клубів і в дешеві паби. Поведінку жінок регулювали правила моралі, тому за дівчатами постійно наглядали. Очікувалося, що жінки з університетською освітою будуть незаміжніми й стануть вчительками.

У час Першої світової війни певні заклади університетів забрали для потреб війська або для створення госпіталів. У деяких навчальних закладах дуже багато хлопців пішли на війну і майже не залишилося студентів. Після війни студентська мода ставала менш формальною. Чоловіки почали носити пуловери й легші костюми. Жінки — коротші спідниці та сукні з прямим кроєм. Стали популярними університетські значки та шарфи, які показували приналежність до певного закладу. Лондонські студенти відпочивали в кафе, ходили в кінотеатри та танцювальні зали в Сохо. Економічна криза 1930-х років змушувала всіх додатково підробляти, адже стало важче виживати.

Студенти після Другої світової війни

Під час Другої світової війни багато університетів та коледжів Лондона закрили. Хто продовжував навчання, мав трохи вільніший одяг, адже економили матеріал. Спідниці, рукава стали коротшими. До 1949 року існували чіткі норми щодо одягу. Хоч і відбувалася жорстка економія, серед студентів спостерігалося зростання споживацтва, орієнтованого на дозвілля. Ті, хто мав хоч якийсь дохід, витрачали багато грошей на одяг, концерти, косметику. Вони надихалися американською модою й купували спідниці-кльош, светри, балетки. Університетські форми практично зникли.

У 1960-х роках відбувалася справжня модна революція. Лондон став центром моди, а райони Карнабі-стріт, Кінгс-Роуд задавали тренди. Студенти, зокрема з “Лондонської школи економіки” (LSE) та “Школи мистецтв Слейд” носили мініспідниці, яскраві кофтинки. Популярності набрала мода на довге волосся, що демонструвало протест консерватизму. У 1970-1980-х роках з’явилися нові субкультури. На життя і моду студентів впливав панк-рух, який зародився у Лондоні. Вплив сходу також приніс молоді захоплення хіпі, який тривав до 1970-х років. Далі був елегантний стиль Джекі Кеннеді, коли модними були однотонні спідниці, капелюшки. Наступне десятиліття принесло популярні піджаки з широкими плечима, легінси та неонові кольори. У цей період життя студентів було нелегким, через економічні реформи, запроваджені урядом Маргарет Тетчер. Через скорочення грантів більшість студентів пішли працювати у магазини чи кафе. Стала популярна рок-музика і молодь ходила на концерти популярних груп. Вони відвідували “Royal Court Theatre”, “Camden Roundhouse”. Також вони активно брали участь у політичних мітингах та зібраннях, де просували соціальні зміни.

Студенти 90-х років XX століття

1990-ті роки принесли розслабленість та відчуття свободи. Лондон відкрив студентам доступ до бібліотек світового рівня — “Senate House Library”, “British Library”, архівів “British Museum”. Молоді люди вільно говорили, висловлювали прагнення і погляди, сміливо йшли на дебати на теми фемінізму, колоніалізму та ядерної зброї. Свобода принесла рвані джинси та великі черевики, але їм на противагу були чорні сукні та джинси унісекс. Студенти часто купували одяг у секонд-хендах на Камденському ринку, де можна було недорого створити власний стиль.

Варто зазначити, що поява інтернету й дешевих авіаквитків сприяли великим можливостям для культурного обміну та подорожей. Студенти жили у гуртожитках та готували самостійно, що допомагало заощадити. Вони знайомилися з дивовижним нічним життям Лондона й відвідували бари з вільним входом.

Сучасне життя

У сучасності більшість університетів Лондону не мають дрес-коду для лекцій, тому студенти одягаються зручно. Хлопці носять джинси або вузькі штани, а дівчата вдягають абсолютно все, що їм подобається. Наприклад, красивий блейзер і біла сорочка мають велику популярність серед молоді.

Студентське життя у Лондоні наповнене культурними подіями: театри, концерти, художні виставки. Динаміка мегаполіса й відкриті ним можливості — ось що притягує молодь у столицю Великої Британії.

Отже, студенти XX століття були дзеркалом епохи. Їх одяг від костюмів до шкірянок — демонстрував соціальні зміни. Лондон був і залишається центром студентської культури, де переплітається життя, мода і навчання.