Мабуть, усім відомо про велику кількість стереотипів щодо розподілу жінок та чоловіків у суспільстві. Раніше жінки зазвичай погоджувались з певними становищем, що нав’язувалося людьми навколо. Якщо і виникали поодинокі невдоволення, то вони досить швидко зводилися нанівець. Проте згодом постійне навантаження усіх стереотипів, принципів та обов’язків, яких необхідно було дотримуватися, призвело до глобального руху за права жінок, а найяскравіші його представниці зазвичай проживали в Європі. Зокрема Лондон поставав одним з тих міст, де не тільки створювалося багато подібних організацій, але й де жінкам вдалося стати причиною низки змін. Якими були початкові прояви цієї боротьби? Це можна розглянути на прикладі історії британської феміністки Мері Волстонкрафт. Далі на londonka.
Чому ця жінка стала відомою у всьому світі?
Напевно було б краще, якби Мері Волстонкрафт проживала у 21 столітті. Незважаючи ні на що вона б змогла втілити усі свої бажання саме у цей період часу. Хоча, мабуть, суспільство у 18 столітті просто потребувало змін, а отже народження цієї жінки було також необхідним. Вона стала відомою перш за все за свій неординарний для того часу характер. Більшість людей з її оточення вважали її занадто дивною. Проте сучасний лондонець навряд чи зробив би подібні висновки. Мері Волстонкрафт була письменницею та філософом, але більш відомими стали її твори про жіночу освіту та загалом зрівняння їх прав з тими, які були надані чоловікам. Її феміністичні погляди не набули популярності в той період, коли вона безпосередньо проживала. Проте вони стали частиною фундаменту, який слугував зародженням глобального руху за права жінок у 20 столітті.
Формування стійкого характеру і перші літературні та суспільні захоплення
Мері Волстонкрафт народилася 27 квітня 1759 року в Лондоні. Вже з дитинства дівчинка зіткнулася з проблемою зневажливого ставлення до жінок. Таким яскравим прикладом на жаль був її батько. Він досить часто (особливо перебуваючи у стані сп’яніння) бив матір Мері. Більш того в родині були значні фінансові проблеми. Вони погіршувалися з кожним роком і в результаті призвели до жахливих наслідків. Перші літературні захоплення Мері Волстонкрафт виникли під час дружби з Джейн Арден. Вони проводили разом багато часу, читали книги, насолоджувались поезією та відвідували лекції, які читав батько Джейн. Трохи згодом світ побачили перші дитячі твори письменниці. А пізніше вона взялася за розкриття більш серйозних та важливих тем. Феміністичні ідеї пронизували як твори, написані нею, так і її власне життя. На це також вказує історія, пов’язана з її сестрою. У 1784 році Еліза зазнала страждань заміжнього життя, до того ж скоріш за все вона мала післяпологову депресію. Тоді Мері Волстонкрафт переконала сестру покинути чоловіка та дитину і навіть влаштувала втечу. Проте письменниця напевно забула у який час та в яких умовах вона живе, адже її сестра зазнала жорстокого осуду суспільства. Еліза не змогла вийти заміж вдруге і прожила життя в злиднях, виконуючи важку роботу.
Подальше життя
Життя Мері було наповнене низкою ситуацій, коли вона кидала виклик суспільству, але у відповідь отримувала тільки осуд. Такими, наприклад, були декілька любовних романів письменниці з чоловіками, що вважалося непристойним на той час. Один з них відбувся у Франції. Мері Волстонкрафт вирушила до Парижа у 1792 році. Там вона побачила усі жахливі події Французької революції. Це також стало фундаментом для створення великої кількості творів. Загалом її кар’єра не була довгою, але Мері встигла написати оповідання про подорожі, романи і трактати. Письменниця померла у віці 38 років від післяпологової лихоманки через декілька днів після народження другої доньки.