Життя людини завжди непередбачуване та повне змін. Навіть попри бажання деяких людей завжди залишатися у стабільному стані історія кожної особистості насичена різноманітними подіями. Мабуть, так влаштовано життя і постійний комфорт навряд чи є поштовхом до розвитку. Тож «вихід із зони комфорту» іноді є потрібним для подальшого удосконалення та досягнення успіхів. Що відомо про цей термін з точки зору психології та якими постають реальні приклади людей, що обрали не дуже зручний шлях до розвитку? Далі на londonka.
Поняття «вихід із зони комфорту» та переваги такої практики
Загалом, термін «зона комфорту» у психології означає певний набір стереотипних ознак поведінки, притаманних людині під час щоденної рутини. Це життя, сповнене звичайними, зведеними до автоматизму діями. Перебуваючи у цій «зоні», людина не має жаги до розвитку та досягнення нових висот ефективності. Яким би дивним не було це твердження, але тривожність підвищує працездатність. Таким чином людина, на шляху якої виникають труднощі, зберігає стимул рухатися далі. Через відсутність збудження нервова система знаходиться у постійному спокої і людина просто втомлюється від цього. Однак, якщо тривоги у житті занадто багато, то організм поринає у панічні стани, що також призупиняють прогрес.
Страх, який відчуває особистість через зміни у власному житті не завжди постає панікою. Невеликі початкові стадії страху є необхідними для подальшого навчання та зростання. Проте для «виходу із зони комфорту» потрібно щоб людина проявила сміливість. Тільки від її бажання та готовності до випробувань залежить результат. Загалом, полишення комфортного та звичного нам життя має низку переваг. По-перше, це відома усім самореалізація. Вона є вагомою складовою наших психологічних потреб, але для досягнення власного розвитку часто необхідно долати перешкоди на шляху. По-друге, це своєрідна самоефективність, яка тісно пов’язана з самореалізацією і характеризується виконанням необхідних (інколи не дуже «комфортних») дій для досягнення поставленої мети. Також до переваг можна зарахувати психологічну стійкість та розвиток мислення.
Приклад студентки з Лондона
Яскравим зразком людини, що покинула «зону комфорту» постає студентка London Metropolitan University Гейлі. Вона приїхала до Лондона з Канзас-Сіті для того, щоб вивчати архітектуру. Гейлі звикла подорожувати та змінювати місце проживання. Однак після закінчення навчання у рідній країні вона потребувала подальшого розвитку. Хоча її життя було максимально комфортним передбачуваність щоденної рутини набридала кожного дня. Дівчина мала власне житло, гарну машину, стабільну роботу та близьких і рідних людей поруч. Такі умови є бажанням багатьох людей у світі, але витрачати своє життя на одноманітність було надзвичайно непривабливо. Переїзд до Лондона приніс нові труднощі та проблеми. Однак дівчина також отримала нові враження, емоції, знання та можливості для розвитку. Її історія показує важливість прогресу для сучасної людини. «Зона комфорту» хоча і є привабливою, але не надає необхідного розвитку і мотивацію для досягнення чогось нового.
Загалом, «покинути зону комфорту» у столиці Великої Британії досить просто. Наприклад, можна відвідати різноманітні цікаві та незвичні місця Лондона. Такими постають загадкові таємні ходи, куди часто проводять екскурсії, драйвові атракціони та оригінальні ресторани, де можна скуштувати екзотичні страви. Це допоможе як змінити звичайну рутинну картину життя, так і поринути у невеликий стресовий стан.