Лондон відомий не тільки історичними подіями, а й давніми традиціями моди. Кожне століття змінювалися мотиви та стилі, які трансформувалися, створюючи унікальні дизайни. Модельєри формували візуальний та культурний осередок мегаполіса, бо Лондон є місцем, де народжувались тренди.
Саме у столиці Великої Британії наприкінці XIX столітті з’явився перший дім моделей. Це був центр стилю, де жінки Лондона побачили одяг не на манекенах, а на живих людях. Краса, елегантність, новизна — це все мало великий вплив на індустрію моди, яку намагалася змінити Люсі Дафф-Гордон. Це була перша британська дизайнерка, яка отримала міжнародне визнання й була новаторкою у стилях від кутюр та у зв’язках з громадськістю в індустрії моди. Далі на londonka.uk.
Ранні роки
Люсі Крістіана, леді Дафф-Гордон, уроджена Сазерленд, відома багатьом під псевдонімом Люсіль, народилася 13 червня 1863 року у Лондоні. Після смерті її батька мати вийшла заміж вдруге у 1871 році й родина перебралася на острів Джерсі. Ще змалку дівчинка обожнювала вдягати ляльок. Вона вивчала сукні, які бачила на сімейних картинах, а пізніше намагалася шити одяг для себе та сестри.
Вже у 1884 році Люсі вийшла заміж за Джеймса Стюарта Воллеса. У пари народилася донька Есме, але пізніше вони розлучилися. Жінка залишилася без засобів для існування, і вирішила почати займатися шиттям. Працювала вдома, щоб мати змогу прогодувати родину. Врешті жінка відкрила свій перший модний дім “Maison Lucile” у самому центрі фешенебельного Вест-Енду Лондона у 1893 році, й це місце стало дуже популярним серед лондонських модників. Через 4 роки кравчиня відкрила ще більший магазин. Варто зазначити, що у 1900 році Люсі вдруге вийшла заміж за Космо Дафф-Гордона, шотландського баронета, землевласника та спортсмена.
Цікавим моментом життя дизайнерки став її порятунок з “Титаніка”. Вона з чоловіком та секретаркою була врятована Рятувальною шлюпкою №1, на борту якої було лише 12 пасажирів замість 40. Люсі викликали для надання свідчень, де вона зіткнулась з публічними звинуваченнями в боягузтві та хабарництві.
Заснування “Lucile Ltd”
У 1903 році її робота була офіційно зареєстрована й отримала назву “Lucile Ltd”. Компанія стала першим британським домом моди, який мав міжнародне визнання. До “Lucile Ltd” зверталася багата клієнтура, аристократи, члени королівської сім’ї та театральні зірки. Бізнес з пошиття дуже розширювався й вона почала відкривати інші салони. У 1910 році модний будинок відкрили у Нью-Йорку, через рік у Парижі, а у 1915 році у Чикаго. Розширення роботи допомогло зробити популярним перший будинок моди з великими філіями у трьох країнах.
Дім моди був відомим завдяки колекціям білизни, суконь та вечірніх убрань. Вона втілювала багатошарове драпірування одягу з м’яких тканин пастельних тонів. Їх підкреслювали розсипом шовкових квітів ручної роботи, що стало візитівкою. Також були прості моделі для жінок, чоловічі костюми та повсякденний одяг. Класичний драпірований стиль також простежується у дизайні “Lucile designs”. Спершу леді Дафф-Гордон розробила сукню у Парижі для колекції весна 1913 року “Lucile Ltd”, а вже пізніше перетворила її для лондонської світської левиці Гізер Фірбанк. Моделі суконь обрала актриса Кітті Гордон та танцівниця Лідія Кіашт. Приклад сукні зберігається у Музеї Вікторії та Альберта.
Люсі Дафф-Гордон впровадила концепцію роботи професійних манекенниць. Живі моделі демонстрували нові вироби дизайнерки, супроводжуючи показ театральними презентаціями з якісним освітленням та музичним супроводом. Це були перші покази у стилі “дефіле” й нововведенням стало те, що вона іменувала “емоційними сукнями”. Вони отримали назви через історію, літературу, психологію та навіть враховували особистості клієнтів.
Зміни в індустрії моди
Нові стилі пошиття, ексклюзивні моделі дизайнерки, звісно, внесли зміни у всю лондонську та світову індустрію моди. Ранні ескізи “Lucile Ltd” зберігають в архіві Музею Вікторії та Альберта. Вони говорять про те, що у 1904 році у салоні працював як мінімум один художник, щоб замальовувати ескізи розробок. Для будинків моди того часу залучення художників було звичайною практикою. Вони виконували креслення дизайнів для кожного сезону, а також для індивідуальних клієнтів. Люсі Дафф-Гордон часто спостерігала за їх роботою, навіть критикувала, додавала примітки, підписи, схвалювала образи.
Засновниця дому моди створювала малюнки за формою людини. Її альбоми для малювання, які збереглися в архівах, демонстрували її мінімальні здібності художника, але гарне вміння передавати колір. Свої колекції вона просувала через журнали, колонки газет, статті. Моделі часто з’являлися у “Vogue”, “Femina”, “Les Modes” та “L’art et la Mode”.
Також вона змогла розібратися з комерційним просуванням та створила власне ім’я для реклами парфумів, білизни, взуття, красивого одягу та прикрас. Її авантюрною справою була двосезонна недорога лінійка одягу поштою для “Sears”, “Roebuck & Co”, що просували її одяг завдяки каталогам.
Вплив на моду та спадщина
Люсі Дафф-Гордон створила революцію серед жіночої білизни, бо позбавила жінок важких корсетів. Жінка залишила значний вплив у лондонській індустрії. Її ідеї стали початком сучасних показів мод, встановлюючи високі стандарти жіночої елегантності. Дизайнерка першою заснувала професійний модельний будинок у Лондоні.