Мода 90-х років XX століття у Лондоні

Лондон — це центр не тільки історичних пам’яток архітектури, а й модних віянь та експериментів. Мегаполіс у 1990-х роках став місцем, де зосереджувались відомі модельєри, які впроваджували різні стилі. Це був час поєднання бунтарського духу, який вплинув на появу нових субкультур.

Місто стало центром зародження красивого одягу, стилю, яскравих вбрань та цікавих нововведень. Такі поєднання вплинули на світову моду та, звісно, залишили вагомий слід в історії моди. Далі на londonka.uk.

Мода десятиліття

У Лондоні проживають найуспішніші британські висококласні модельєри, у тому числі Олександр Макквін та Стелла Маккартні. Вони є відомими особистостями в індустрії моди та дійсно заслужили своє місце у культовій столиці світу. Сучасний шалений ритм був би неможливий без знакових подій минулого історії Лондона.

Якщо говорити про модні віяння 90-х років XX століття, то мода у Лондоні стала більш повсякденною. Жінки та чоловіки віддавали перевагу джинсам та об’ємному одягу. Також популярним стало спортивне вбрання з його байкерськими шортами та великими світшотами. Особливо такі моделі стали до вподоби жінкам, оскільки одяг став значно зручнішим та розкутішим. Вулиці Лондона стали справжнім подіумом для кожної людини, бо молодь експериментувала, поєднувала різні стилі, створюючи унікальні образи. Від стильних образів до панків — кожен міг виразити себе завдяки одягу. Демонстрація своєї індивідуальності та креативності змушувала багатьох лондонців займатись створенням власного стилю.

Вінтажний одяг та секонд-хенд стали дуже популярними. Чоловіки надихались групою “Nirvana” та їх фланелевими сорочками, джинсами та взуттям “Converse”. Варто згадати про популярні предмети гардероба у 90-х роках XX століття, які пов’язані з принцесою Діаною. Модницям Лондона дуже хотілося мати велосипедні шорти, світшот, блейзер із гусячими лапками та сумочку “Lady Dior”. Також модні були вишукані підбори та сукні “Catherine Walker”, про які мріяло чимало жінок.

Лондонський тиждень моди

Важливою частиною світового модного ринку є Лондонський тиждень моди, який проходить двічі на рік. Вперше він відбувся на автостоянці у Західному Лондоні у 1984 році й набув особливої популярності. Тиждень моди пройшов довгий шлях від піка своєї популярності до серйозного спаду на початку 90-х років XX століття. Попри скорочення показів до кількох залів у готелі “The Ritz” із малою кількістю дизайнерів. “LFW” у 1992 році став кульмінаційним моментом для “London Fashion”, бо саме тоді впливовий дизайнер Александр Макквін вперше представив свій бренд.

У 1993 році “LFW” потрапив до гучних заголовків, бо Наомі Кемпбелл вийшла на подіум топлес. Завдяки цьому колекція Стелли Маккартні 1995 року була повністю розпродана й вся увага стала прикута до Лондона. У 1997 році Софі Дал показала свою фігуру на подіумі, що викликало дискусії лондонців стосовно анорексії та незрозумілих очікувань в індустрії моди.

У сучасності, Тиждень моди у Лондоні залучає найвпливовіших модельєрів світу і перетворився на популярний захід, завдяки якому модні блогери проводять трансляції та популяризують різні стилі. Лондонський тиждень моди є невіддільною частиною модної сцени мегаполіса. Це найбільш очікувана подія, яка дозволяє продемонструвати зміни стилю від весни-літа до осені-зими.

Дім високої моди — “Alexander McQueen”

Варто зазначити, що Лондон 90-х років XX століття був домівкою талановитого дизайнера Александра Макквіна. Він відомий своїми провокаційними показами та власним Домом високої моди. Будинок моди “Alexander McQueen” заснували у 1992 році й дизайнер вирішив використати своє друге ім’я для лейбла за пропозицією Ізабелли Блоу. Репутація Дому створилась завдяки його раннім шокуючим колекціям, через які він отримав прізвиська “l’enfant terrible” та “хуліган англійської моди”. Його відомі штани-бамбастери з дуже низькою лінією талії та колекція “Highland Rape” стали дуже популярними.

Александр Макквін міг організувати дуже дорогі та незвичайні покази, наприклад, відтворення аварії корабля або гра в шахи. Його популярність зростала щороку і як головний дизайнер він отримав нагороду “Британський дизайнер року” 4 рази у період з 1996 по 2003 рік. Він також був нагороджений Орденом Британської імперії та названим Міжнародним дизайнером року Американською радою дизайнерів моди. Його постать була досить відомою у Лондоні й багатьох поціновувачів моди часто вражали колекції виконавця, хоча певною мірою дизайнер задавав тренди для образів. Він заснував бутики та займався інтернет-торгівлею.

Спадщина 90-х у сучасній моді

Багато популярних моделей Лондона 90-х років XX століття повертаються у сучасну моду. Дизайнери шукають натхнення з того періоду, щоб вдихнути нове життя й зробити вінтажні речі знову популярними. Стилісти досліджують архіви, щоб відродити забуті тренди.

Мода завжди залишатиметься частиною життя лондонців, бо багато тенденцій 90-х років XX століття повертаються у сучасну моду. Популярні тенденції динамічні й різноманітні, демонструють соціальні зміни, вплив музики та потяг до самовираження. Мода циклічна й постійно повертається до наступних поколінь.