Одяг вважається красивою візитною карткою людини. Лондон давно славиться великою кількістю талантів, особливо у сфері моди. Олександр Маккуїн, Вів’єн Вествуд, Джон Гальяно, Стелла Маккартні, Пол Сміт — всі вони розпочинали кар’єру у цьому прекрасному мегаполісі та залишили слід у міжнародній моді. Далі на londonka.
Протягом століть мода постійно змінювалась та трансформувалась від змін суспільства. Через це столиця Великої Британії стала світовим центром модної індустрії. У мегаполісі двічі на рік проходить Лондонський тиждень моди — виставка одягу на якій демонструють актуальні модні тенденції від різних дизайнерах. Це можливість привернути увагу любителів моди з усього світу.
Історія моди Лондона
Історія лондонської моди така ж старовинна, як і саме місто. Вона пов’язана з його соціальним, культурним та економічним розвитком. У період Середньовіччя у Лондоні була сильна торгова економіка й місто стало центром торгівлі та культурного обміну. До XV століття це було одне з найбільших міст світу, хоча й не могло суперничати з Парижем, Римом, як центрами виготовлення та демонстрацій модних товарів. Місто було транзитним пунктом у міжнародній системі моди. Там експортували первинні та незавершені вироби: шерсть, метал, хутро, вишивка.
У той давній період місто мало великий політичний та культурний тиск на інші країни, бо парламент та корона створили там постійні бази. Такий процес привертав багато уваги впливових людей та привів до того, що модні віяння зародились на вулицях та ринках.
Палаци Єлизавети I та Карла I, Генріха VIII у Гемптон-Корті, Грінвічі та Уайтхоллі виступали творцями англійського стилю в одязі. Вже у XVIII столітті Лондон вступив до нової фази розвитку, де сформувався особливий модний стиль, який протягом трьох століть впливав на світові тенденції. З 1740-х років ремісники Севіл-Роу, Джермін-стріт та Сент, компанія “James’s” зарекомендувала себе як виробника одягу у чоловічому стилі, який поєднав спортивні мотиви та аристократичні елементи, що асоціюються з лондонськими денді. Пошиття одягу, який розробили у Севіл-Роу впливали на дизайн жіночого одягу у Лондоні, сформувавши суворі моделі та стримані витвори Нормана Гартнелла, Гарді Ейміс та інших.
Свобода вираження XIX та XX століття
У XIX столітті асортимент виробництва одягу у Лондоні розширився. Французька громада гугенотів почала ткати вишукані різноколірні шовкові тканини для суконь та жилетів. Варто зазначити, що у той час робота швачок була малооплачуваною та вважалась експлуатацією праці жінок. Також у Лондоні у кінці 1850-х років Вільям Перкінс розробив синтетичні барвники. У кінці XIX століття Томас Беррбері експериментував з водонепроникними матеріалами. До 1830-х років оновили Вест-Енд, де з’явилися нові торгові галереї й впроваджувалась нова концепція шопінгу, де акцент робили на красиві вітрини та комфорт покупців.
Періодом бурхливого розвитку моди стало XX століття. Жінки Лондону почали змінювати довжину спідниць, одяг шили з блискучих тканин. Лондон відзначався ліберальністю, що допомогло моді стати вираженням особистості. У 1960-х роках мегаполіс став центром модних експериментів, коли Мері Квант створила мініспідницю.
Через 10 років у місті панувала панк-культура, завдяки Вів’єн Вествуд та Малкольма Макларена. Це був період рваних джинсів та шкіряних курток. Яскравий колір волосся показував протест проти обмежень суспільства, що допомогло Лондону закріпити статус бунтівника.
Сучасне модне життя
У сучасності мода Лондона надихає світових дизайнерів. Поєднання красивих, стильних костюмів та вуличного стилю приваблює багатьох людей. Тиждень моди є важливим дійством для центру модної індустрії. Різні дизайнери змінюють лондонський стиль та додають різноманітні своєрідні елементи.
Молоді, незалежні дизайнери, фотографи, стилісти впливають на формування стилю у місті. І хоч британська індустрія не підтримувалась державою, але енергія столиці сприяє подальшому розвитку моди XXI століття.